Вивчено ефекти генів фотоперіодичної реакції - однієї з генетичних систем, яка контролює тривалість вегетаційного періоду. Установлено відмінності прояву конкретних алелів трьох Ppd генів (Ppd1, Ppd2, Ppd3) за декількома ознаками: темпи розвитку озимої м'якої пшениці, час включення та тривалість дії генетичної системи Ppd, а також плейотропні ефекти вказаних генів на рівень розвитку окремих господарсько-цінних ознак в єдиному генофоні озимої м'якої пшениці. Показано, що ефект генів фотоперіодичної реакції виявляється в різній тривалості проходження II - V етапів органогенезу і дія генів Ppd триває на цьому проміжку часу. Найбільшу селекційну цінність для умов півдня України виявлено у носіїв генів слабкої фотоперіодичної чутливості - Ppd1 та Ppd3. У той же час у селекційних програмах для зон з достатнім рівнем зволоження та тривалим природним днем рекомендовано залучати носіїв домінантного гена Ppd2, оскільки за подібних умов може реалізуватись генетичний потенціал домінантного алеля даного гена за ознаками продуктивності рослин. Запропоновано використовувати результати роботи з метою одержання сортів (генотипів) озимої пшениці з запрограмованим темпом розвитку для конкретної зони України, що дає змогу суттєво зменшити втрати врожаю від впливу стресових чинників зовнішнього середовища, а також скоротити об'єми селекційних програм.

  Скачати повний текст